Головна     Історія     Адміністрація     Структура     Сорти     Технології     Послуги     Видання     Підготовка кадрів     Довідкова інформація

В результаті узагальнення результатів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, отриманих у 2020 році Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН, розроблено таку наукову і науково-технічну продукцію для галузей агропромислового комплексу країни:

1. Сорт-синтетик люцерни посівної Раміна, достроково переданий для кваліфікаційної експертизи в системі державного сортовипробування, перевищує стандартний сорт Синюха за кормовою та насіннєвою продуктивністю на 10-20 %. Перспективні селекційні номера (сорти-синтетики) з підвищеним збором сухої речовини. Виділено два зразки, що перевищують стандарт Синюха на 5-21 % (0,06-0,24 т/га), ще 9 зразків знаходились на рівні стандартного сорту за цією ознакою. За насіннєвою продуктивністю 10 зразків у цьому розсаднику перевищили стандарт на 6-31 % (+3,7-20,5 г/м2).

2. Сорт келерії гребінчастої Аскона, сінокісно-пасовищного типу з урожайністю сухої речовини 5,0-5,4 т/га, насіння - 0,30-0,35 т/га. Вперше вводиться в культуру України.

3. Сорт сої Паллада, продуктивність за даними конкурсного сортовипробування в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН і за результатами польових досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин на 12-60 % переважає усереднену урожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років у зонах Полісся, Лісостепу і Степу України. За результатами лабораторних досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин уміст протеїну в насінні сої сорту Паллада - 37,4-39,0 %, олії - 21,7-26,9 %. Гарантоване додаткове отримання врожаю - 5,0-8,0 ц/га. Впровадження створеного сорту забезпечить економічний ефект у середньому за рік при планованій площі посіву 100 тис. га - 300-350 млн. грн.

4. Сорт сої Чураївна. Продуктивність сорту за даними конкурсного сортовипробування в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН і за результатами польових досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин на 20-35 % переважає усереднену урожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років у зонах Полісся, Лісостепу і Степу України. За результатами лабораторних досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин уміст протеїну в насінні сої сорту Чураївна - 38,7-43,6 %, олії - 21,7-25,6 %. Гарантоване додаткове отримання врожаю - 4,0-5,0 ц/га. Впровадження створеного сорту забезпечить економічний ефект у середньому за рік при планованій площі посіву 100 тис. га - 250-300 млн. грн.

5. Сорт сої Титан. Продуктивність сорту за даними конкурсного сортовипробування в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН і за результатами польових досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин на 25-50 % переважає усереднену урожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років у зонах Полісся, Лісостепу і Степу України. За результатами лабораторних досліджень кваліфікаційної експертизи Українського інституту експертизи сортів рослин уміст протеїну в насінні сої сорту Титан - 39,4-44,3 %, олії - 21,0-25,0 %. Гарантоване додаткове отримання врожаю - 5,0-8,0 ц/га. Впровадження створеного сорту забезпечить економічний ефект у середньому за рік при планованій площі посіву 100 тис. га - 300-400 млн. грн.

6. Сорт тритикале (озиме) Бужанське, укісного типу з урожайністю сухої речовини в зеленій масі - 5,5-6,0 т/га з вмістом протеїну - 12,5-13,4 %, клітковини - 30-32 %, жиру - 5,3-5,7 %. Маса листя складає до 50 % маси рослин. Листя ланцетовидне, довжиною до 35 см. Врожайність насіння - до 6,8 т/га, висота рослин - 165-170 см.

7. Сорт ячменю ярого Любисток, кормового напрямку використання, середньостиглий, потенціал продуктивності в умовах підвищеної кислотності ґрунту - 7,5 т/га (рН 4,3-4,9). Тривалість періоду вегетації - 89 діб, вміст білка - 12,3 %, маса 1000 зерен - 45,0 г, стійкий до вилягання (8,1 балів) та ураження хворобами (борошниста роса - 8,0 балів, гельмінтоспоріоз сітчастий - 8,3 балів, летюча сажка - 8,5 балів).

8. Біоадаптивні технології вирощування сої на основі регуляції фізіологічно-біохімічних процесів формування її максимальних урожаїв, зокрема оптимізації площі живлення, застосування бактеріально-мінеральної системи удобрення та синтетичних інгібіторів росту, які на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах з вмістом гумусу до 2,1 %, забезпечать урожайність насіння сої різних груп стиглості 3,8-4,0 т/га, вміст сирого протеїну 38,5-40,8 %, використання ФАР посівами 2,3-2,9 %, економію мінеральних азотних добрив 40 %, рівень рентабельності 162 %, зменшення собівартості на 12,5 %.

9. Модель управління продукційними процесами порушених лучних угідь на схилових землях правобережного Лісостепу на основі агроекологічних та біологічних прийомів поверхневого та докорінного поліпшення, які збільшують вихід з кормової площі сухої речовини до 10,0-12,0 т/га, сирого протеїну до 1,5-1,7 т/га та вміст обмінної енергії в сухій речовині корму на 25-35 % до 9,9-10,5 МДж/кг.

10. Концепція збереження біорізноманітності лучних агроекосистем правобережного Лісостепу на основі еколого-ценотичних заходів відновлення рослинності кормових угідь. Екологічно безпечна технологія реконструкції деградованих природних кормових угідь, яка базується на відновлювальних сукцесіях лучних травостоїв за системи прискореного залуження та ощадного використання, забезпечує збір зеленої маси 25,0-30,5 т/га, вихід сухої речовини 5,5-6,5 т/га у вигляді високоякісних трав'яних кормів, збереження біорізноманіття видів, формування стійкої структури лучного біогеоценозу для природоохоронної ролі та рекреації.

11. Технологія консервування неподрібненого вологого зерна кукурудзи на кормові цілі, яка передбачає обробку зерна консервантом на основі хлористого натрію та пропіоновокислих бактерій і закладання його в засіки з подальшою герметизацією поліетиленовою плівкою. Використання у складі раціону для високопродуктивних корів 4,3 кг подрібненого консервованого зерна кукурудзи вологістю 30 % забезпечило середньодобовий надій на рівні 30-31 л, вміст жиру - 3,8 %, білка - 3,2 %, що відповідало використанню 5 кг сухого зерна вологістю 12 %. Витрати на заготівлю 1 т вологого консервованого зерна були у 5-6 разів меншими, порівняно з його висушуванням.

12. Технологія заготівлі сінажу та силосу із прив'яленої маси сумішки озимого тритикале та горошку паннонського у рулонах з обгортанням стреч-плівкою та внесенням біологічного консерванту, яка забезпечує підвищення вмісту обмінної енергії корму до 8,4 МДж/кг сухої речовини, чистої енергії лактації - до 5,0 МДж/кг, вмісту сирого протеїну - до 16,9 % та зменшення вмісту сирої клітковини з 25 до 23 %. Згодовування силосу із прив'яленої маси сумішок озимого тритикале та горошку паннонського забезпечує підвищення середньодобових надоїв корів з 20,0 до 21,2 кг або на 6,0 %, з вмістом жиру 3,9 % і білка 3,4 %.

ТЕХНОЛОГІЇ У РОСЛИННИЦТВІ

 

Технології вирощування сільськогосподарських культур:

1. Сортові технології вирощування сої. Забезпечують формування стабільних врожаїв сої на рівні 3,5-3,8 т/га, збір сирого протеїну 1,4-1,5 т/га. Прибавка урожайності насіння сої складає 0,7-0,8 т/га порівняно із зональними технологіями вирощування.

2. Удосконалена технологія вирощування різностиглих гібридів кукурудзи в одновидових і сумісних посівах із високобілковими культурами. Технологія передбачає вирощування кукурудзи різних груп стиглості для створення силосного конвеєру, що забезпечує зменшення енерговитрат на 15-20 % при заготівлі силосу. Для підвищення протеїнової поживності зеленої маси кукурудзи використовують зернобобові культури, які забезпечують урожайність зеленої маси 62,3-67,4 т/га при підсіві в міжряддя кукурудзи одного рядка бобів кормових  або сої при внесенні добрив N90Р60К60. Вихід сухої речовини підвищується на 20-25%.

3. Енергоощадна технологія вирощування ярого ячменю. Технологія вирощування передбачає бактеризацію насіння азотфіксуючими і фосформобілізуючими бактеріями, внесення мінеральних добрив на фоні побічної продукції, застосування інтегрованої системи захисту та дворазового позакореневого підживлення мікродобривами забезпечує збільшення урожайність зерна ярого ячменю на рівні 0,5 т/га.

4. Енергоощадна технологія вирощування озимої пшениці. Технологія вирощування передбачає бактеризацію насіння азотфіксуючими і фосформобілізуючими бактеріями, внесення мінеральних добрив на фоні побічної продукції, застосування інтегрованої системи захисту та дворазового позакореневого підживлення мікродобривами, забезпечує збільшення урожайністі зерна озимої пшениці на 0,6 т/га.

5. Інтегрована технологія вирощування цукрових буряків. Вирощування цукрових буряків за інтегрованою технологією, що обмежує застосування енергонасичених засобів виробництва (добрива, гербіциди), але передбачає поєднання механізованих операцій, ручної праці та частково гербіцидів на догляді, дозволяє економити біля 1,5 тис.грн./га виробничих витрат одержати в середньому біля 55 т/га цукрових буряків.

6. Застосування мікродобрив в посівах цукрових буряків. Позакореневе підживлення мікродобривами у фази змикання листків в рядках та міжряддях на фоні внесення мінерального добрива сприяє збільшення стійкості гібридів цукрових буряків до хвороб листя і коренеплодів, розвиток та ураженість  хворобами знижується до 50%, забезпечує збільшення урожайності коренеплодів на 3,8-8,1 т/га, підвищення цукристості на 0,3-1,4 % та збору цукру 1,6-3,8 т/га.

7. Технологія створення культурних пасовищ для молочної худоби на основі травосумішок, адаптованих до умов нестійкого вологозабезпечення ґрунту з різною інтенсивністю наростання біомаси. В основі розробки лежать апробовані моделі пасовищних та сінокісних травосумішок з нових сортів багаторічних трав з підвищеним адаптивним потенціалом, високою ценотичною активністю, конкурентоздатністю та продуктивною дією для ВРХ молочного напрямку продуктивності посушливих регіонів Лісостепу та Степу. Рівень рентабельності виробництва пасовищного корму – 290 %, сіна – 420% впродовж 5 років використання.

8. Енергозберігаюча технологія створення і ефективного використання культурних пасовищ в умовах природного вологозабезпечення Лісостепу України. Технологія базується на застосуванні сидератів, раціональному поєднанні мінерального і біологічного азоту,  оптимізації режимів використання злакових і бобово-злакових травостоїв. Забезпечує в умовах природного зволоження ґрунту при багаторічному комбінованому використанні травостою збір 5,5-6,0 т/га к. од. та 1,0-1,2 т/га сирого протеїну з високим вмістом в ньому бобового компоненту та заощадження 120-150 кг/га азоту мінеральних добрив за собівартості 1 т к. од. - 150-200 грн.

9. Технологія створення багаторічних пасовищ на схилових землях. В основі технології лежить обробіток ґрунту за принципом напівпару, проведення прискореного залуження кореневищними і щільнокущовими видами злаків, застосування оптимальної системи удобрення, система догляду і використання за принципом рекреаційної зони. При застосуванні технології із залуженням схилових земель досягаються показники собівартості кормових одиниць 650-810 грн./т, 1.3-1.8 разова окупність виробничих витрат на організацію пасовищ та забезпечується рівень їх рентабельності 35-88% впродовж 5 років використання.

10. Технологічні прийоми прискореного залуження вироджених кормових угідь центрального Лісостепу бобово-злаковими травосумішками. В основі лежить застосування агротехнічних операцій поверхневого обробітку  і сівба насіння інтенсивних сортів злакових і бобових трав в поєднанні із правильною системою удобрення і використання травостоїв. Застосування розроблених прийомів подовжує продуктивне довголіття зріджених травостоїв до 5 років, забезпечує додаткове одержання з них 3,5-4,0 тис. к. од./га та економить ресурси на 35-40 % порівняно із докорінним поліпшенням.

11. Технологічні прийоми створення довгорічних укісних і пасовищних травостоїв з козлятником східним на орних землях центрального Лісостепу України. Складовими розробки є застосування передпосівної інокуляції насіння біопрепаратами, спеціальний спосіб посіву, оптимальна система удобрення, ощадний режим використання, агрохімічна система догляду за посівами. Використання розробки забезпечує загальну урожайність зеленої маси 31,1 т/га, 7,8 т/га сіна або 5,5 т/га к. од./га впродовж 3-4 років використання. Застосування технології дозволяє одержати сіно, собівартістю 497,7 грн./т з 1,8-2 разовою окупністю затрат на вирощування та рівнем рентабельності виробництва сіна 100%.

12. Спосіб підвищення продуктивності бобово-злакових фітоценозів. Використовується для підвищення продуктивності бобово-злакових фітоценозів і при цьому дозволяє практично вилучити або звести до мінімуму використання мінеральних азотних добрив за рахунок використання бактеріальних препаратів, які не забруднюють довкілля, відновлюють природну родючість ґрунту і сприяють одержанню екологічно чистого врожаю.

13. Енергозберігаюча технологія вирощування злакових трав з високими посівними та врожайними властивостями. Забезпечує урожайність пажитниці багаторічної – 5,0-8,0 ц/га, костриці очеретяної – 4,0-5,0 ц /га, кострецю безостого – 5,0-6,0 ц/га, тимофіївки лучної – 6,0-7,0 ц/га.

14. Методика прогнозування збиральної стиглості насіння злакових трав. Методика прогнозування збиральної стиглості насіння пажитниці багаторічної, костриці очеретяної та кострецю безостого.

15. Екологічно-безпечна технологія вирощування багаторічних бобових трав для заготівлі високоякісних кормів. Технологія передбачає змішаний або черезрядний посів агрофітоценозів багаторічних бобових трав, внесення мінеральних добрив, вапнування ґрунту та режими використання травостою. Забезпечує вихід сухої речовини 10,1-10,4 т/га і 1,67-1,71 т/га протеїну. Відновлюють родючість ґрунту та забезпечують підвищення урожайності зернових культур в сівозміні.

16. Технологія вирощування цукрового сорго для виробництва біоетанолу. Технологія передбачає застосування комбінованої системи захисту від бур'янів. Збільшення урожайність зеленої маси на 60%, що дає можливість отримати більше на 53,3% умовної енергії і умовного палива.

Захист рослин:

1. Спосіб контролю амброзії полинолистої у посівах сої. Використовуються гербіцидні композиції, де окремі елементи володіють різним механізмом дії, мають широкий спектр дії, високу селективність до рослин сої та унеможливлюють появу резистентних популяцій амброзії полинолистої.

2. Спосіб контролю бур’янів в посівах кукурудзи. Використовується як хімічний засіб захисту посівів польових культур від бур’янів, зокрема кукурудзи. Володіє широким спектром дії та високою селективністю до культурних рослин.

ТЕХНОЛОГІЇ У  ЗЕМЛЕРОБСТВІ

 

Методи регулювання забур'яненості:

 

1. Екологічно безпечні методи регулювання забур’яненості посівів буряків цукрових. Послідовне шестиразове застосування гербіциду на посівах буряків цукрових (через кожних 7 днів) із зменшеною нормою витрати препарату на 50-70 % забезпечило ефективність захисту – 98,0 %, при цьому отримали збільшення урожайність коренеплодів на 35-40,0 т/га прибутку близько 4,0 тис. грн./га за рентабельності 115%.

2. Екологічно безпечні методи регулювання забур’яненості посівів ріпаку озимого. Застосування по сходах гербіциду із зменшеною нормою витрати на 50 % на посівах озимого ріпаку (послідовно двічі), забезпечує зниження рівня забур’яненості на 79,5%, збільшення урожайності на 50%, економію виробничих витрат до 10% за рентабельності виробництва 40,1%.

ЗАГОТІВЛЯ І ЗБЕРІГАННЯ КОРМІВ

1. Технологія заготівлі сіна підвищеної вологості в рулонах з внесенням консервантів. Внесення 1% мінерального консерванту під час підбирання маси та формування рулонів дає можливість отримати сіно високої якості.

2. Нові технології зберігання вологого зернофуражу в засіках на критих токах і рулонах із використанням біологічно-мінерального консерванту. Розроблені технологічні прийоми консервування вологого зерна кукурудзи з пошаровою горизонтальною та вертикальною герметизацією похилими шарами у складських приміщеннях та ангарах.

3. Спосіб консервування вологого зерна. Використовується для забезпечення підвищення якісних показників та поживності корму за рахунок зниження процесів ферментації та втрат поживних речовин, покращення умов праці та надання товарної властивості консервованому зерну.

4. Існуючі та нові технологічні прийоми і консерванти для заготівлі силосованих кормів в безтраншейних укриттях з оцінкою продуктивної дії корму при виробництві молока і яловичини. Використання нового технологічного устаткування і розпилювачів покращує рівномірність внесення консерванту на 12-15 %.

ГОДІВЛЯ ТВАРИН І ПТИЦІ

1. Спосіб підвищення жирномолочності корів та перетравності основних поживних речовин жуйними тваринами. Рецептура та спосіб передбачає згодовування меляси у складі комплексної концентратно-вуглеводно-мінеральної добавки в сипучому агрегатному стані, яка забезпечує тривалу ферментацію вуглеводів у рубці, що сприяє підвищенню надоїв молока базисної жирності та приростів молодняка великої рогатої худоби.

2. Кормова мінеральна добавка для птиці на основі карбонатів. Мінеральна сумішка містить на 1 кг корму: 0,03 % Fe3 (CO3); 0,012 % ZnCO3; 0,033% MnCO3; 0,0046% CuCO3; 0,0001% CoCO3. Сприяє підвищенню продуктивності курчат-бройлерів на 6%.

3. Кормова мінеральна добавка для свиней на основі карбонатів. Добавка включає біогенні елементи у вигляді солей вугільної кислоти: CuCO3 - 5,71%, ZnCO3 - 30,43 %, MnCo3 - 23,91 %, CoCO3 - 1,09 %, FeCO3 - 38,86 %. Забезпечує підвищення інтенсивності росту, меншу витрату поживних речовин на кілограм приросту живої маси, краще використання поживних речовин корму та зменшення витрат енергії і протеїну на одиницю тваринницької продукції.

4. Мінеральна добавка «Анальцим» для підвищення вмісту цинку в яйцях птиці. До комбікорму для курей-несучок, збалансованого за необхідними елементами живлення, вводиться мінеральна добавка на основі анальциму у кількості 2%. Для підвищення вмісту мікроелементів, зокрема цинку в яйцях курей.

5. Амінокислотний вітамінно-мінеральний кормовий концентрат «Живина» для годівлі великої рогатої худоби. До складу амінокислотного вітамінно-мінерального кормового концентрату додатково вводяться біологічно активні добавки природного походження, що сприяє балансуванню раціонів сільськогосподарських тварин за протеїном, макро- та мікроелементами.

6. Спосіб підвищення розщеплення протеїну шляхом додавання до кормової сировини ферментного комплексу. Використовується в раціонах свиней та птиці, для покращення протеїнового живлення шляхом підвищення розщеплення та засвоєння протеїнового комплексу кормів та кормової сировини.

7. Спосіб знешкодження алкілрезорцинолів в зерні тритикале. Підвищення поживності раціонів свиней та птиці, які включають зерно тритикале за рахунок знешкодження в ньому антипоживних речовин – алкілрезорцинолів.

8. Спосіб підвищення збереження і продуктивності поросят після відлучення. Використовується для підвищення збереження і продуктивності поросят після відлучення. Застосування даного способу знижується стресовий стан поросят.

9. Суміш мікроелементів для свиней. Суміш мікроелементів для свиней, в якій дані біогенні елементи містяться у вигляді хелатів підвищує продуктивність і збереженість поголів’я свиней за рахунок кращого засвоєння біогенних елементів та одночасним зменшенням норм витрат кормів.

10. Вітамінно-мінеральна кормова добавка для бройлерів. Вітамінно-мінеральна кормова добавка для бройлерів виготовлена на основі мінерального концентрату, який одержаний з відходів м'ясопереробної промисловості та використовується для усунення дефіциту вітамінів та мікроелементів у раціонах та комбікормовій продукції для них.

11. Мінеральна кормова добавка для свиней. Вітамінно-мінеральна кормова добавка для свиней виготовлена на основі мінерального концентрату, який одержаний з відходів м'ясопереробної промисловості та містить у доступній формі кальцій і фосфор, а також збагачений мікроелементами, відповідно до добової потреби свиней. Використовується для балансування раціонів та комбікормів, не використовуючи при цьому трикальційфосфат.

12. Спосіб виробництва дієтичного молока при однотипній годівлі корів. До складу кормосумішей додаються зелені корми в кількості, еквівалентній за поживністю частці силосу чи сінажу, що забезпечує одержання дієтичного молока з більшим вмістом кон’югантів лінолевої кислоти, як фактору високої біологічної цінності дієтичного молока.

13. Спосіб балансування мінерального живлення лактуючих корів. Забезпечує фізіологічні критерії оцінки норм мінерального живлення лактуючих корів.