Головна     Історія     Адміністрація     Структура     Сорти     Технології     Послуги     Видання     Підготовка кадрів     Довідкова інформація

 
 

«Щодо підготовки та проведення комплексу весняно-польових робіт у 2016 році»

Метеорологічні умови кінця вегетації 2015 року обумовили наступний стан посівів озимих культур. В доброму стані увійшли в зиму біля 70% озимої пшениці, практично всі посіви тритикале та жита, понад 80% ячменю озимого та біля 70% озимого ріпаку. Станом на 15.02.2016 за результатами відрощування шляхом відбору монолітів, а також експресметодом (в 1% водному розчині цукру) посіви пшениці озимої, жита, ячменю та тритикале є життєздатними. При цьому відростають рослини на посівах оптимальних, допустимих та пізніх строків сівби по добрих та задовільних попередниках.

Густота посівів протягом зими істотних змін не зазнала і залишається близькою до заданої. Динаміка вмісту цукрів у вузла кущіння станом на сьогодні є негативною через провокативне відновлення вегетації у денні години і зниження температури (до -4 – -50 С) – у нічні. За відсутності фотосинтезу – це призводить до надмірної перевитрати цукрів і виснаження рослин. Фітосанітарний стан рослин – задовільний. Снігова кірка – відсутня.

Мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння станом на 15.02 коливається від +1,5 – +1,80 С у ночі, до +2,3 – +2,50 С – в день. Глибина промерзання ґрунту на цю дату становить 10 – 12 см; поверхня його до 10 – 12 см розмерзлась повністю. Головною проблемою, що стоїть перед АПК регіону, залишається жорсткий дефіцит вологи, особливо, у глибоких – понад 100 см шарах ґрунту. Слід зазначити при цьому, що в умовах регіону недобір вологи за 2014 рік склав 104 мм (за багаторічної річної норми 603 мм); за 2015 – 163 мм, а сумарний дефіцит її на 01.01.2016 становив 267 мм, або 42% від річної норми. За січень, та 15 днів лютого 2016 року випало 51 мм (з коливаннями до 10 мм в різних зонах області), що складає 19% від наявного дефіциту. Якщо врахувати, що багаторічна норма опадів другої половини лютого і березня буде близькою до норми, то на початок весняної вегетації дефіцит продуктивної вологи у півтораметровому шарі ґрунту буде збережений. За наявними прогнозами він може складати понад 250 мм, що несе в собі серйозну загрозу своєчасного отримання сходів ярих культур, проходження другого–третього етапів органогенезу озимих колосових, ефективності внесення мінеральних добрив. Виходячи з цього, на наш погляд, стратегія догляду за озимими культурами має полягати в наступному. Враховуючи, що результати відрощування монолітів показали їх життєздатність, вважаємо, що морозами уражено верхню частину листостеблової маси за живого вузла кущіння. Така ситуація вимагатиме посилення фізіологічного стану рослин за рахунок підживлення.

Сьогодні за поступового підвищення температури традиційного стану «мерзлоталого ґрунту», який давав можливість проведення підживлення у ранішні години, може не бути. В той же час посіви гостро потребують підживлення азотними добривами. Відтак, вважаємо за доцільне максимальне використання будь-якої ситуації, яка дасть можливість його проведення. Для цього можна використовувати усі форми азоту крім амідної – СО(NH2)2 (cечовина). З настанням фізичної стиглості ґрунту слід провести ретельну ревізію посівів. Ліквідувати залишки колоній мишовидних гризунів. За необхідності, особливо, на посівах, які не увійшли у фазу кущіння, усунути біологічну конкуренцію з боку бур’янів, як зимуючих, так і ранніх ярих.

На посівах, розміщених після стерньових попередників, очікується більш рання поява хвороб (гельмінтоспоріозу, борошнистої роси) до контролю за якими слід бути готовими вже сьогодні. Неоднозначною є ситуація на посівах озимого ріпаку. За попередніми даними, певна частина із них загинула. Співвідношення життєздатних і загиблих посівів на сьогодні досить точно не встановлено. Інформація, яка поступає із регіонів, свідчить, що найбільш висока ймовірність виживання спостерігається там, де рослини увійшли в зиму у фазі 3 – 4 пар листків з добре розвинутою кореневою шийкою, а також посіви вітчизняних сортів. Прогнозовані площі посівів ярих зернових на 2016 рік: пшениця яра – 13,1, ячмінь – 81, овес – 2,2, горох – 6,5, просо – 0,6, гречка – 8,8, соняшник – 170,4, кукурудза – 318,7, соя – 222,5, буряки цукрові – 48,7 тис. га; кормові культури: 148 тис. га.

Особливості технологій вирощування ярих культур у 2016 році полягають в максимальному вологозбереженні та ефективному використанні наявної вологи. Слід мати на увазі, що жорсткий дефіцит її у глибоких шарах ґрунту призведе до швидкого перерозподілу у грунтовому горизонті у бік вищого осмотичного тиску (в даному випадку – зверху вниз). Це створить неминучий дефіцит вологи у верхньому шарі ґрунту з усіма негативними наслідками. Відтак, передпосівний обробіток ґрунту має бути мінімальним за глибиною і якомога коротким у часі. Доцільним буде поєднання комбінованих агрегатів. Там, де необхідно, варто буде застосувати ущільнення ґрунту котками, але з наступним мульчуванням (на 1,5 – 2 см) його поверхні. Строки сівби мають бути максимально ранніми. За внесення добрив у рядки вони повинні бути розміщенні глибше від насіння. За збереження дефіциту вологи в посівному шарі ґрунту, норму висіву доцільно збільшити на 10 – 15%; глибина заробки насіння має бути дотримана згідно біологічних особливостей культури. За протруювання насіння в умовах пересихання ґрунту доцільно відмовитись від протруйників, що містять тебуконазол. Сортовий склад майбутніх посівів має бути встановлений з переважанням сортів та гібридів вітчизняної селекції, оскільки, західно-європейські зразки, виведені в умовах надмірного та достатнього зволоження можуть істотно знизити врожайність за тривалої посухи.

 

 

 

 
   
         
 
  Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН 2014  

м. Вінниця, проспект Юності, 16

(0432) 46-41-16, 46-40-10, 43-30-48

fri@mail.vinnica.ua