Відділ створений в 1984 році на базі відділу селекції і насінництва кормових культур, який був організований в 1973 році з моменту заснування інституту. Очолювали відділ з 1973 по 1974 р. – кандидат с.-г. наук Хрестецький К.І., з 1977 по 1983 р. – кандидат с.-г. наук Шамрай О.Ф., з 1986 р. – кандидат с.-г. наук Бугайов В.Д.
За роки існування відділу підготовлено 14 кандидатів наук, опубліковано – 365 статей, одержано – 6 патентів на винахід і корисні моделі та 112 авторських свідоцтв на сорти рослин.
Колектив відділу:
Завідувач, кандидат с.-г. наук – Бугайов В.Д. (https://orcid.org/0000-0003-1799-6599); старші наукові співробітники: кандидат с.-г. наук Кондратенко М.І.; кандидат с.-г. наук – Горенський В.М.; кандидат с.-г. наук – Бугайов В.В.; Бортновський В.М.; Лілик Т.В.; молодший науковий співробітник – Мандрик М.О.; провідні агрономи – Мельничук Т.В., Бортновська О.І., Лисак М.В.; провідний фахівець – Балатюк Т.В.; агроном Остапій А. Д.; лаборанти – Криж С.О., Бігас Л.Г.
Основні напрямки наукових досліджень:
- вирішення фундаментальних проблем генетики і селекції;
- розробка новітніх методів селекції рослин та створення на їх основі конкурентоспроможних сортів і гібридів кормових, зернофуражних і зернобобових культур;
- створення високопродуктивних сортів багаторічних трав з підвищеним потенціалом продуктивності, подовженим періодом продуктивного довголіття в чистих та змішаних посівах, придатних для сінокісного та сінокісно-пасовищного типу, природоохоронних заходів, створення газонів та спортивних майданчиків, залуження міжрядь в садах, тощо;
- формування та вивчення генофонду кормових культур.
Практичні розробки:
- створено та передано на державне сортовипробування понад 120 сортів кормових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур, з них 59 занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Площі зареєстрованих сортів в чистих та змішаних посівах щорічно складає біля 1,2 млн. га;
- розроблено: метод виділення самонесумісних генотипів люцерни для створення сортів-синтетиків, спосіб оцінки алюмостійкості люцерни та спосіб виділення генотипів люцерни, толерантних до підвищеної кислотності ґрунту;
- виділені генетичні джерела та донори основних господарсько-цінних ознак багаторічних бобових і злакових трав, гороху, тритикале озимого та з їх використанням створено перспективний селекційний матеріал.
БОБОВІ ТРАВИ
Люцерна посівна, конюшина лучна, гібридна і повзуча, лядвенець рогатий.
Напрями – створення високопродуктивних сортів з подовженим періодом продуктивного довголіття в чистих та змішаних посівах, толерантних до підвищеної кислотності ґрунтів, стійких до кореневих гнилей та інших найбільш шкідливих хвороб.
Методи – міжвидова і міжсортова гібридизація, едафічна селекція, полікрос, створення сортів – синтетиків на основі розширеної генетичної плазми.
Сорти: люцерни посівної – Росана, Синюха, Регіна, Радослава, Родена, Вінничанка, Любава; конюшини лучної – Анітра, Тіна, Політанка; конюшини гібридної – Вілія; конюшини повзучої – Даная; лядвенцю рогатого – Аякс, Гелон; буркуну білого – Еней, горошку паннонського – Орлан та інші.

ЗЛАКОВІ ТРАВИ
Напрями – створення високопродуктивних сортів сінокісного , сінокісно-пасовищного та газонного типу адаптованих до місцевих умов вирощування, стійких до несприятливих факторів середовища, з покращеними показниками якості корму та декоративності.
Методи – інтродукція, міжсортова гібридизація, полікрос, створення сортів- синтетиків.
Сорти сінокісного та пасовищного типу використання: стоколосу безостого – Марс, Всеслав, Скіф; костриці червоної – Айра; костриці очеретяної – Людмила; костриці лучної – Діброва; тимофіївки лучної – Витава; пажитниці багаторічної – Обрій, Руслана; пажитниці вестервольдської – Тиверський, Улич ;костриця борозниста – Скіфська; житняка гребінчастого – Петрівський, Глобинський; пирію середнього – Хорс, Дірос, Ростислав; регнерії шорсткостеблової – Колумб, Златослава; райграс високий – Дронго; тонконогу лучного – Удич.
Сорти газонного типу : мітлиці тонкої – Юнона; костриці червоної – Янка,костриці червоної мінливої – Касандра; пажитниці багаторічної – Айтера, костриці тонколистої – Барва; костриці несправжньоовечої – Інгела; тонконогу лучного – Вілор. Вперше введені в культуру України сорти костриці борознистої, пирію середнього, регнерії шорсткостеблової, райграсу високого, костриці тонколистої і костриці несправжньоовечої.

ГОРОХ, НУТ
Напрями – створення високопродуктивних сортів фуражного і продовольчого типу з підвищеним умістом протеїну в зерні, технологічністю збирання та адаптивною здатністю до умов вирощування, стійкістю до найбільш шкодочинних хвороб згідно моделей сучасного сортотипу.
Методи – внутрішньовидова та міжвидова гібридизація, метод хімічного мутагенезу.
Сорти: Горох – Світязь, Елегант, Атанас. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорти гороху Алоіз і нуту Октавіус.

ТРИТИКАЛЕ ОЗИМЕ
Напрями – створення високопродуктивних сортів зерноукісного та укісного типу з урожайністю зерна 10,0 – 10,5 т/га, вмістом протеїну в зерні 13-15 % і пониженим умістом антипоживних речовин (алкілрезорциноли, пентозани), та урожайністю сухої речовини в зеленій масі – 8,0-8,5 т/га з умістом протеїну – 12,5-13,4 %, клітковини -30-32 %.
Методи – внутрішньовидова та міжродова гібридизація, лабораторні методи оцінки алюмостійкості та посухостійкості.
Сорти: зернофуражного типу – Полянське, Половецьке, Десятинне; зерноукісного типу – Богодарське. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорт Божич (зерноукісного типу), Бужанське (укісного типу).

ФОРМУВАННЯ ГЕНОФОНДУ КОРМОВИХ КУЛЬТУР
Сформовано колекцію однорічних і багаторічних кормових культур у кількості 1262 зразків, щорічно вивчаються біля 150-200 колекційних зразків 25 видів, закладаються розсадники відновлення схожості насіння багаторічних бобових і злакових трав для передачі на зберігання в НЦГРРУ. Проведено ряд експедицій в Карпати, Лісостеп і Степ України для поповнення колекції найбільш цінних видів дикорослих кормових культур.
