Loading...


 Відділ створений в 1984 році на базі відділу селекції і насінництва кормових культур, який був організований в 1973 році з моменту заснування інституту. Очолювали відділ з 1973 по 1974 р. – кандидат с.-г. наук  Хрестецький К.І., з 1977 по 1983 р. – кандидат с.-г. наук Шамрай О.Ф., з 1986 р. – кандидат с.-г. наук Бугайов В.Д.

За роки існування відділу підготовлено 14 кандидатів наук, опубліковано – 365 статей, одержано – 6 патентів на винахід і корисні моделі та 112 авторських свідоцтв на сорти рослин.

Колектив відділу:

Завідувач, кандидат с.-г. наук  – Бугайов В.Д. (https://orcid.org/0000-0003-1799-6599);  старші наукові співробітники: кандидат с.-г. наук Кондратенко М.І.; кандидат с.-г. наук – Горенський В.М.; кандидат с.-г. наук – Бугайов В.В.;  Бортновський В.М.; Лілик Т.В.; молодший науковий співробітник – Мандрик  М.О.; провідні агрономи – Мельничук Т.В., Бортновська О.І., Лисак М.В.; провідний фахівець – Балатюк Т.В.;                        агроном Остапій А. Д.; лаборанти – Криж С.О., Бігас Л.Г.

Основні напрямки наукових досліджень:

 

Практичні розробки:

БОБОВІ ТРАВИ

Люцерна посівна, конюшина лучна, гібридна і повзуча,  лядвенець рогатий.

Напрями – створення високопродуктивних сортів з подовженим періодом продуктивного довголіття в чистих  та змішаних посівах, толерантних до підвищеної кислотності ґрунтів, стійких до кореневих гнилей та інших найбільш шкідливих хвороб.

Методи  – міжвидова і міжсортова гібридизація, едафічна селекція, полікрос, створення сортів – синтетиків на основі розширеної генетичної плазми.

Сорти: люцерни посівної – Росана, Синюха, Регіна, Радослава, Родена, Вінничанка, Любава; конюшини лучної – Анітра, Тіна,  Політанка; конюшини гібридної –  Вілія; конюшини повзучої – Даная; лядвенцю рогатого –  Аякс, Гелон; буркуну білого – Еней, горошку паннонського – Орлан  та інші.

ЗЛАКОВІ ТРАВИ

Напрями –  створення високопродуктивних сортів  сінокісного , сінокісно-пасовищного та газонного типу адаптованих до місцевих умов  вирощування, стійких  до несприятливих факторів середовища, з покращеними показниками якості корму та декоративності.   

Методи –  інтродукція, міжсортова гібридизація, полікрос, створення сортів-  синтетиків.

Сорти сінокісного та пасовищного типу використання: стоколосу безостого – Марс, Всеслав, Скіф; костриці червоної – Айра; костриці очеретяної – Людмила; костриці лучної –  Діброва;  тимофіївки лучної – Витава; пажитниці багаторічної – Обрій,  Руслана; пажитниці вестервольдської  – Тиверський, Улич ;костриця борозниста – Скіфська; житняка гребінчастого –  Петрівський, Глобинський; пирію середнього – Хорс, Дірос, Ростислав; регнерії шорсткостеблової – Колумб, Златослава; райграс високий – Дронго; тонконогу лучного – Удич.  

Сорти газонного типу : мітлиці тонкої – Юнона; костриці червоної – Янка,костриці червоної мінливої –  Касандра; пажитниці багаторічної – Айтера, костриці тонколистої – Барва; костриці несправжньоовечої – Інгела; тонконогу лучного – Вілор. Вперше введені в культуру України сорти костриці борознистої, пирію середнього, регнерії шорсткостеблової, райграсу високого, костриці тонколистої і костриці несправжньоовечої.

ГОРОХ, НУТ

Напрями  – створення високопродуктивних сортів  фуражного і продовольчого  типу з підвищеним умістом протеїну в зерні, технологічністю збирання та адаптивною здатністю до умов вирощування, стійкістю до найбільш шкодочинних  хвороб  згідно моделей сучасного сортотипу.

Методи  – внутрішньовидова та міжвидова  гібридизація, метод хімічного мутагенезу.

Сорти:  Горох – Світязь, Елегант, Атанас. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорти гороху Алоіз і нуту  Октавіус.

ТРИТИКАЛЕ ОЗИМЕ

Напрями  – створення високопродуктивних сортів  зерноукісного та укісного  типу з урожайністю зерна 10,0 – 10,5 т/га,  вмістом протеїну в  зерні 13-15 % і пониженим умістом  антипоживних речовин (алкілрезорциноли, пентозани), та урожайністю сухої речовини в зеленій  масі – 8,0-8,5 т/га  з умістом протеїну  – 12,5-13,4 %, клітковини -30-32 %.

Методи – внутрішньовидова та   міжродова  гібридизація, лабораторні методи  оцінки алюмостійкості та посухостійкості.

Сорти:  зернофуражного типу – Полянське, Половецьке, Десятинне; зерноукісного типу – Богодарське. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорт Божич (зерноукісного типу), Бужанське (укісного типу).

ФОРМУВАННЯ ГЕНОФОНДУ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

Сформовано колекцію  однорічних і багаторічних кормових культур у кількості  1262 зразків,  щорічно вивчаються біля 150-200 колекційних зразків  25  видів, закладаються  розсадники відновлення схожості насіння багаторічних бобових і злакових трав для передачі  на зберігання в НЦГРРУ. Проведено ряд експедицій в Карпати, Лісостеп і Степ України для поповнення колекції найбільш цінних видів дикорослих кормових культур.


Відділ селекції кормових, зернових колосових та технічних культур

 

Завідувач відділу

Бугайов Василь Дмитрович

кандидат с.-г. наук, с.н.с.

e-mail: bugayovvd@ukr.net,

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1799-6599


 Відділ створений в 1984 році на базі відділу селекції і насінництва кормових культур, який був організований в 1973 році з моменту заснування інституту. Очолювали відділ з 1973 по 1974 р. – кандидат с.-г. наук  Хрестецький К.І., з 1977 по 1983 р. – кандидат с.-г. наук Шамрай О.Ф., з 1986 р. – кандидат с.-г. наук Бугайов В.Д.

За роки існування відділу підготовлено 14 кандидатів наук, опубліковано – 365 статей, одержано – 6 патентів на винахід і корисні моделі та 112 авторських свідоцтв на сорти рослин.

Колектив відділу:

Завідувач, кандидат с.-г. наук  – Бугайов В.Д. (https://orcid.org/0000-0003-1799-6599);  старші наукові співробітники: кандидат с.-г. наук Кондратенко М.І.; кандидат с.-г. наук – Горенський В.М.; кандидат с.-г. наук – Бугайов В.В.;  Бортновський В.М.; Лілик Т.В.; молодший науковий співробітник – Мандрик  М.О.; провідні агрономи – Мельничук Т.В., Бортновська О.І., Лисак М.В.; провідний фахівець – Балатюк Т.В.;                        агроном Остапій А. Д.; лаборанти – Криж С.О., Бігас Л.Г.

Основні напрямки наукових досліджень:

  • вирішення фундаментальних проблем генетики і селекції;
  • розробка новітніх методів селекції рослин та створення на їх основі конкурентоспроможних сортів і гібридів кормових, зернофуражних і зернобобових культур;
  • створення високопродуктивних сортів багаторічних трав з підвищеним потенціалом продуктивності, подовженим періодом  продуктивного довголіття в чистих та змішаних посівах, придатних для сінокісного та сінокісно-пасовищного типу, природоохоронних заходів, створення газонів та спортивних майданчиків, залуження міжрядь в садах, тощо;
  • формування та вивчення генофонду кормових культур.

 

Практичні розробки:

  • створено та передано на державне сортовипробування понад 120 сортів кормових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур, з них 59 занесено до Державного реєстру сортів рослин,  придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Площі зареєстрованих сортів в чистих та змішаних посівах щорічно складає біля 1,2 млн. га;
  • розроблено:  метод виділення самонесумісних генотипів люцерни для створення сортів-синтетиків, спосіб оцінки алюмостійкості люцерни та спосіб виділення генотипів люцерни, толерантних до підвищеної кислотності ґрунту;
  • виділені генетичні джерела та донори основних господарсько-цінних ознак багаторічних бобових і злакових трав, гороху, тритикале озимого та з їх використанням створено перспективний селекційний матеріал.

БОБОВІ ТРАВИ

Люцерна посівна, конюшина лучна, гібридна і повзуча,  лядвенець рогатий.

Напрями – створення високопродуктивних сортів з подовженим періодом продуктивного довголіття в чистих  та змішаних посівах, толерантних до підвищеної кислотності ґрунтів, стійких до кореневих гнилей та інших найбільш шкідливих хвороб.

Методи  – міжвидова і міжсортова гібридизація, едафічна селекція, полікрос, створення сортів – синтетиків на основі розширеної генетичної плазми.

Сорти: люцерни посівної – Росана, Синюха, Регіна, Радослава, Родена, Вінничанка, Любава; конюшини лучної – Анітра, Тіна,  Політанка; конюшини гібридної –  Вілія; конюшини повзучої – Даная; лядвенцю рогатого –  Аякс, Гелон; буркуну білого – Еней, горошку паннонського – Орлан  та інші.

ЗЛАКОВІ ТРАВИ

Напрями –  створення високопродуктивних сортів  сінокісного , сінокісно-пасовищного та газонного типу адаптованих до місцевих умов  вирощування, стійких  до несприятливих факторів середовища, з покращеними показниками якості корму та декоративності.   

Методи –  інтродукція, міжсортова гібридизація, полікрос, створення сортів-  синтетиків.

Сорти сінокісного та пасовищного типу використання: стоколосу безостого – Марс, Всеслав, Скіф; костриці червоної – Айра; костриці очеретяної – Людмила; костриці лучної –  Діброва;  тимофіївки лучної – Витава; пажитниці багаторічної – Обрій,  Руслана; пажитниці вестервольдської  – Тиверський, Улич ;костриця борозниста – Скіфська; житняка гребінчастого –  Петрівський, Глобинський; пирію середнього – Хорс, Дірос, Ростислав; регнерії шорсткостеблової – Колумб, Златослава; райграс високий – Дронго; тонконогу лучного – Удич.  

Сорти газонного типу : мітлиці тонкої – Юнона; костриці червоної – Янка,костриці червоної мінливої –  Касандра; пажитниці багаторічної – Айтера, костриці тонколистої – Барва; костриці несправжньоовечої – Інгела; тонконогу лучного – Вілор. Вперше введені в культуру України сорти костриці борознистої, пирію середнього, регнерії шорсткостеблової, райграсу високого, костриці тонколистої і костриці несправжньоовечої.

ГОРОХ, НУТ

Напрями  – створення високопродуктивних сортів  фуражного і продовольчого  типу з підвищеним умістом протеїну в зерні, технологічністю збирання та адаптивною здатністю до умов вирощування, стійкістю до найбільш шкодочинних  хвороб  згідно моделей сучасного сортотипу.

Методи  – внутрішньовидова та міжвидова  гібридизація, метод хімічного мутагенезу.

Сорти:  Горох – Світязь, Елегант, Атанас. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорти гороху Алоіз і нуту  Октавіус.

ТРИТИКАЛЕ ОЗИМЕ

Напрями  – створення високопродуктивних сортів  зерноукісного та укісного  типу з урожайністю зерна 10,0 – 10,5 т/га,  вмістом протеїну в  зерні 13-15 % і пониженим умістом  антипоживних речовин (алкілрезорциноли, пентозани), та урожайністю сухої речовини в зеленій  масі – 8,0-8,5 т/га  з умістом протеїну  – 12,5-13,4 %, клітковини -30-32 %.

Методи – внутрішньовидова та   міжродова  гібридизація, лабораторні методи  оцінки алюмостійкості та посухостійкості.

Сорти:  зернофуражного типу – Полянське, Половецьке, Десятинне; зерноукісного типу – Богодарське. Проходять кваліфікаційну експертизу в системі державного сортовипробування сорт Божич (зерноукісного типу), Бужанське (укісного типу).

ФОРМУВАННЯ ГЕНОФОНДУ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

Сформовано колекцію  однорічних і багаторічних кормових культур у кількості  1262 зразків,  щорічно вивчаються біля 150-200 колекційних зразків  25  видів, закладаються  розсадники відновлення схожості насіння багаторічних бобових і злакових трав для передачі  на зберігання в НЦГРРУ. Проведено ряд експедицій в Карпати, Лісостеп і Степ України для поповнення колекції найбільш цінних видів дикорослих кормових культур.