Loading...

Відділ створений в 1984 році на базі відділу селекції і насінництва кормових культур, який був організований в 1973 році з моменту заснування інституту. Очолювали відділ з 1973 по 1974 р. – кандидат с.-г. наук  Хрестецький К.І., з 1977 по 1983 р. – кандидат с.-г. наук Шамрай О.Ф., з 1986 р. – кандидат с.-г. наук Бугайов В.Д.

За роки існування відділу підготовлено 14 кандидатів наук, опубліковано – 365 статей, одержано – 6 патентів на винахід і корисні моделі та 112 авторських свідоцтв на сорти рослин.

Колектив відділу:

Завідувач, кандидат с.-г. наук  – Бугайов В.Д. (https://orcid.org/0000-0003-1799-6599);  старші наукові співробітники: кандидат с.-г. наук Кондратенко М.І.; кандидат с.-г. наук – Горенський В.М.; кандидат с.-г. наук – Бугайов В.В.;  Бортновський В.М.; Лілик Т.В.; молодший науковий співробітник – Мандрик  М.О.; провідні агрономи – Мельничук Т.В., Бортновська О.І., Лисак М.В.; провідний фахівець – Балатюк Т.В.;  лаборанти – Криж С.О., Бігас Л.Г.

Основні напрямки наукових досліджень:

  • вирішення фундаментальних проблем генетики і селекції;
  • розробка новітніх методів селекції рослин та створення на їх основі конкурентоспроможних сортів і гібридів кормових, зернофуражних і зернобобових культур;
  • створення високопродуктивних сортів багаторічних трав з підвищеним потенціалом продуктивності, подовженим періодом  продуктивного довголіття в чистих та змішаних посівах, придатних для сінокісного та сінокісно-пасовищного типу, природоохоронних заходів, створення газонів та спортивних майданчиків, залуження міжрядь в садах, тощо;
  • формування та вивчення генофонду кормових культур.

 Практичні розробки:

  • створено та передано на державне сортовипробування понад 120 сортів кормових, зернобобових та інших сільськогосподарських культур, з них 59 занесено до Державного реєстру сортів рослин,  придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Площі зареєстрованих сортів в чистих та змішаних посівах щорічно складає біля 1,2 млн. га;
  • розроблено:  метод виділення самонесумісних генотипів люцерни для створення сортів-синтетиків, спосіб оцінки алюмостійкості люцерни та спосіб виділення генотипів люцерни, толерантних до підвищеної кислотності ґрунту;
  • виділені генетичні джерела та донори основних господарсько-цінних ознак багаторічних бобових і злакових трав, гороху, тритикале озимого та з їх використанням створено перспективний селекційний матеріал.